Сергій Жданович народився 12 березня 1894 року в місті Чуднові Житомирського повіту Волинської губернії в сім'ї поштово-телеграфного службовця. Невдовзі його батька перевели до столиці.
  У 1912 році Сергій Жданович закінчив першу Київську чоловічу гімназію і того ж року вступив на медичний факультет Київського університету св. Володимира. З 1914 року і до останнього курсу університету юнак працював стажистом-фельдшером у хірургічному відділенні шпиталю Всеросійської Ради міст. Саме там під керівництвом відомого хірурга В. Л. Товбіна студентові була прищеплена любов до хірургії, яку він з гідністю проніс крізь усе життя.

  Саме таку назву має книжкова виставка, що експонується у філії "Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.
  Психічне (ментальне) здоров'я – це стан психічного добробуту, який дозволяє людям давати раду життєвим стресам, реалізовувати свої здібності, навчатися і працювати, а також робити внесок у життя суспільства. Це невід'ємний компонент здоров'я та добробуту, який є основою нашої індивідуальної і колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ, у якому ми живемо. Психічне здоров'я – основне право людини. І це має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.

  Минуло 100 років з часів Української революції 1917–1921 років. За цей час видано десятки томів документів, сотні мемуарів, творчу та наукову спадщину визначних діячів, величезний масив дослідницьких праць – монографій, дисертацій, статей, матеріалів наукових конференцій тощо. Записано в історію України й імена уродженців Чернігівщини, які зробили внесок у розбудову української державності.

  9 березня в інтернет-центрі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових учергове відбулося засідання клубу універсології.
  Весна і жінка – поняття дуже близькі. За символічним колом – Лотосом – на початок весни припадає День жіночності, вважають учасниці клубу. Тому цього разу вони переглянули фільм про долю жінки та обговорили його.

  Георгій Нарбут – один із найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів першої половини ХХ століття. Народився він 9 березня (26 лютого) 1886 року на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Сумської області). Сім'я майбутнього графіка, що походила зі старовинного, але збіднілого козацького роду, якому колись і належав хутір, була досить велика – дев'ятеро дітей, проте до зрілого віку дожило семеро.

  Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових учергове долучається до Шевченківських читань. Цього разу – приурочених до ювілею від дня народження Кобзаря.
  Чернігів читає Шевченка, і бібліотекарки – теж!

  Тарас Шевченко – один із найвидатніших українських митців ХІХ століття. Письменник, поет, художник, публіцист і громадський діяч, він став справжнім символом українського відродження. Шевченко – одна з найвідоміших постатей в українській літературі та культурі, його публікації мають великий вплив на формування державної ідентичності й патріотизму. За своє коротке життя Тарас Григорович зробив неоціненний внесок у розвиток української культури, залишивши спадщину в літературі та художньому світі. Творчість Шевченка – це тисячі картин і творів, які знайдуть відклик у кожному серці. Творчість Великого Кобзаря перекладено ста мовами всього світу, включаючи японську, арабську та корейську. Нині Тарас Шевченко – одне з найголовніших надбань українського народу.

  Міжнародний день боротьби за права жінок відзначається щорічно 8 березня і присвячений досягненням у галузі рівноправ'я жінок та чоловіків, а також нагадує про те, що ще залишається багато роботи стосовно забезпечення повних прав жінок у всіх сферах життя.
  Є багато організацій та міжнародних установ, які активно працюють над боротьбою за права жінок та їх захистом. Ось кілька найвідоміших: Організація Об'єднаних Націй (ООН), Амністія Міжнародна, Human Rights Watch (HRW), Міжнародна Федерація Жіночих Організацій (IFWI), Plan International, Local Women's Rights Organizations (місцеві організації прав жінок).

  Іван Спаський народився 8 березня 1904 року в Ніжині в сім'ї місцевого священника Георгія Спаського, який був настоятелем ніжинського Миколаївського собору і користувався заслуженою повагою серед містян. Людина надзвичайно високої культури, отець Георгій виховував своїх дітей у кращих традиціях старої інтелігенції, прищеплював їм високу духовність, щиру любов до минулого та культури рідного народу. Неабиякі педагогічні здібності священника були визнані і громадськістю Ніжина: у 1895 році його запросили на посаду законоучителя до Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька.

  До Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових завітали офіцери з цивільно-військового співробітництва ОК "Північ" і подарували 140 примірників книжок.
  Це, зокрема, видання із серії "Знамениті українці", "Знамениті події історії України, "Воєнні щоденники", "Справжні герої" та ін.
  Крім того серед подарунків – книги з історії України, українського мистецтва, захисту цивільних об'єктів під час збройних конфліктів та пізнавальна дитяча література.