14 Жовтня

Матвій Матвійович ДУЛЯ

  100 років тому в с-щі Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну народився Матвій Матвійович ДУЛЯ (1924–2003) – директор Чернігівської обласної медичної бібліотеки 1957–1996 рр., фундатор медичного краєзнавства Чернігівщини, знаний бібліотекар і бібліограф.

Поділитись:

Сергій Володимирович БУТКО

  65 років від дня народження Сергія Володимировича БУТКА (1959) – історика, представника Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській обл. Випускник Чернігівського державного педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка. Автор публікацій, інтерв'ю краєзнавчого змісту. Народився в Німеччині в родині військового.

Поділитись:

16 Жовтня

Олександр Іванович ІВАХНЕНКО

  75 років тому в с. Манжосівка Прилуцького р-ну народився Олександр Іванович ІВАХНЕНКО (1949–2014) художник-графік, живописець, заслужений художник України. Закінчив Манжосівську початкову школу, Прилуцьку художню студію, Київський державний художній інститут. Член- кореспондент Національної академії мистецтв України. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.

Поділитись:

20 Жовтня

Анатолій Никифорович ШКУРКО

  100 років тому народився в селі Смолин Чернігівського району Анатолій Никифорович ШКУРКО (1924–2019) – народний художник України, лауреат премії імені М. М. Коцюбинського, почесний громадянин Чернігова.

Поділитись:

22 Жовтня

Іван Віссаріонович ТРОЇЦЬКИЙ

  170 років тому в с. Радуль Городнянського повіту (тепер Чернігівського р-ну) народився Іван Віссаріонович ТРОЇЦЬКИЙ (1854–1923) – доктор медицини, професор, один із засновників харківської педіатричної школи.

Поділитись:

Леонід Якович ЗАМДБОРГ

  95 років тому народився Леонід Якович ЗАМДБОРГ (1929–1979) – знаний чернігівський лікар-фтизіатр, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, головний лікар Чернігівського тубдиспансеру.

Поділитись:

25 Жовтня

Євген Васильович БОГОСЛОВСЬКИЙ

  150 років тому народився Євген Васильович БОГОСЛОВСЬКИЙ (1874–1941) – піаніст, музикознавець, композитор, професор Московської консерваторії (1916–1919). З 1919 р. проживав у Чернігові, викладав у музичному училищі. Загинув під час бомбардування міста німецькою авіацією.

Поділитись:

27 Жовтня

Петро Петрович ЧЕРВИНСЬКИЙ

  175 років тому в Чернігові народився Петро Петрович ЧЕРВИНСЬКИЙ (1849–1931) – земський статистик. У 1876 р. запрошений Чернігівською земською управою на посаду завідувача статистичним бюро. Разом з найближчими співробітниками розробив і застосував на практиці особливий тип місцевих статистично-економічних досліджень, так званий "територіальний" або "чернігівський" тип земської статистики. Один із засновників Чернігівської громадської бібліотеки (нині ОУНБ імені Софії та Олександра Русових).

Поділитись:

Яків Устинович РОЩЕПІЙ

  145 років тому в с. Осовець Ніжинського р-ну народився Яків Устинович РОЩЕПІЙ (1879–1958) – український винахідник автоматичної зброї, конструктор.

Поділитись:

30 Жовтня

Віталій Гаврилович БОРОВИК

  160 років тому в Ніжині народився Віталій Гаврилович БОРОВИК (1864–1937) – публіцист, поет, перекладач, український громадський діяч, урядовець у сфері статистики та економіки. Листувався з М. М. Коцюбинським. Заарештований за доносом. Розстріляний як "ворог народу".

Поділитись:

Цього року:

• 1000 років тому (1024) внаслідок перемоги війська тмутараканського князя Мстислава Володимировича у битві біля с. Листвен (зараз с. Малий Листвен Чернігівського р-ну) над військами його брата київського князя Ярослава Мудрого постало Чернігівське князівство – державно-територіальне утворення часів Київської Русі та Великого князівства Литовського з політичним центром у м. Чернігів, на чолі якого був князь Чернігівський (1024–1036) Мстислав Володимирович (Хоробрий) (бл. 983–1036). За часів князювання Мстислава було розпочато будівництво одного з найдавніших храмів Русі – Спасо-Преображенського собору.
• 955 років тому (1069) князь Святослав Ярославич заклав монастир Святої Богородиці на Болдиних горах у Чернігові.
• 405 років тому (1619) засновано с. Поліське Новгород-Сіверського р-ну.
• 320 років тому (1704) французький дипломат Жан Балюз відвідав Батурин і залишив опис своєї зустрічі з гетьманом Мазепою.
• 235 років тому (1789) з ініціативи священника І. Джунковського на кошти прихожан у Батурині зведено храм Покрови Богородиці.
• 165 років тому (1859) зведено Київський міст через Десну для сполучення з Черніговом та побудовано телеграфну лінію, що з'єднала його з найбільшими містами країни.
• 160 років тому (1864) відбулася земська реформа.
• 130 років тому (1894) засновано Ніжинське історико-філологічне товариство.
• 120 років тому (1904) засновано Корюківську лікарню.
• 115 років тому (1909) Чернігівська громадська бібліотека організовувала народні читання, публічні лекції, концерти. Навколо неї згуртувалася прогресивна інтелігенція. Після виявлення заборонених видань бібліотеку закрили. Її фонди передано бібліотеці Чернігівського земства.
• 100 років тому (1924) в Чернігові відкрилася дитяча поліклініка.
• 95 років тому (1929) засновано фабрику художніх виробів "Прилучанка". З 2004 р. – приватне підприємство. Виготовляє домашній текстиль, а також матраци, пледи, деякі трикотажні вироби й навіть взуття.
• 75 років тому (1949) на ринку серед кращих підприємств світу з'явилася Корюківська фабрика "Слов'янські шпалери".
• 50 років тому (1973) у Чернігівській обласній дитячій лікарні відкрито ортопедо-травматологічне відділення.
• 10 років тому (2013) кількома закладами культури та громадськими організаціями тодішнього Ічнянського району засновано літературно-мистецьку премію імені О. П. Стороженка.

  Персоналії

• 130 років тому народився Дмитро Миколайович КОТ-КОТЕВИЧ (1894–1974) – актор, режисер, заслужений артист УРСР, який відіграв визначну роль у царині відновлення театрального мистецтва в Чернігові у післявоєнний період.
• 355 років тому народився Федір МАРКОВИЧ (1669–1737) – прилуцький сотник і бунчуковий товариш. Заснував прилуцьку лінію, представники якої у XIX ст. стали називатися Маркевичами.
• 270 років тому в Ічні народився Іван Петрович МАРТОС (1754–1835) – скульптор-монументаліст, ректор Імператорської академії мистецтв. Створив надгробок гетьмана К. Розумовського у Воскресенській церкві в Батурині.